- Що принести тобі, дитя,
В колюче передноворіччя?
… безсніжний грудень пахне січнем –
Розтрушує з кишень космічне.
І , може трохи безпуття,
Йде новий день – дороги лічить;
Горять в трояндах-ранках свічі…
І під подушкою хтось вічний
На ранок знайде сенс буття…
Що принести тобі, дитя?
Ланцюг добра чи скриню втіхи?
А, може, од страждання ліки?
- Я хочу тільки жменю снігу,
Щоб Рік новий розквіт життям…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Як Іван оженився - Василь Мартинюк Я написав цей вірш з нагоди весілля мого друга. Намагався схопити тип християнина-холостяка, який хоче одружитися, і типи претенденток на його серце. Коли ж написав цей вірш, то прочитав його на тому весіллі. А мій друг образився. І то дуже серйозно. Сказав, що я його висміяв перед усіма разом з дружиною. Як я не оправдовувався, але все даремно. Тому ніде його й не друкував.
