Опять по замкнутому кругу
Я повторяю день за днем
Опять печаль моя подруга
Стучится в мой некрепкий дом
А счастье вот оно так близко
Не отзовется не кричи
С собой в нелепой переписке
К нему я подбирал ключи
Но не нашел оно и видно
Найду ли сложно предсказать
Но знаешь все таки обидно
Найти чтоб снова потерять..
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Місіонерам Господа Ісуса - Василь Мартинюк Ці вірші я присвятив усім місіонерам. Але коли їх писав, то мав на увазі перш за все місіонерів "Голосу надії", з якими спілкувався і яких найкраще знав. Зокрема, коли писав перший вірш, то перед очима мого серця були Віталій Онищук та Любов Онищук - рідні брат і сестра, що звіщали Добру Новину в далекій холодній Республіці Комі.
